Затишне житло на... цементому заводі

Мішанина з кафедрального собору, бетонної маси та райського саду - ось що нагадує будинок іспанського архітектора Рікардо Бофіля. Він розташований поблизу Барселони - рідного міста зіркового архітектора, для якого він спроектував аеропорт і відомий W-готель на пляжі з силуетом, який важко забути. Загалом авторству 76-річного архітектора належить понад тисячу будівель в усьому світі. Та, напевно, найцікавішим об'єктом є все-таки його власне житло.

У 1970-х Рікардо Бофіль натрапив на старий цементний завод, зведений наприкінці ХІХ століття. Він придбав занепалу фабрику і зніс більшість із 30 складських приміщень, а з того, що залишилося, за два роки облаштував собі дім.

Робота на складі

У товстих бетонних стінах заводських приміщень архітектор встановив довгі стрункі вікна, аркова форма яких виказує на запозичення з каталонської готики. Там, де раніше зберігали цемент, архітектор працює в своєму бюро над новими проектами.

У величезному прогоні фабрики облаштували "собор", приміщення зі стелею заввишки 13 метрів, де влаштовують прийняття, святкування й семінари. Інше заводське приміщення перетворили на їдальню.

"Серце" будівлі - "sala cubica", приміщення кубічної форми, яке охоплює два поверхи. А на даху архітектор встановив димохід, який можна побачити з усієї Барселони.

Сюрреалістичний замок

Рештки старого цементного заводу стоять, мовби величезні скульптури, в саду. Природа там уже взяла своє. Фасад вкрився диким виноградом і плющем, які за 30 із надлишком років зробили зі старої цементної фабрики сюрреалістичний дім, який височіє, мов зачарований палац архітектора.