«Холості» двигуни держави

Більшість українських міст, зокрема сходу та півдня країни, досі живуть за радянськими стереотипами, що прийде «добрий дядько» і вирішить усі їхні проблеми, нарікає президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних рад Ради Європи Наталія Романова. «Сподіватися на когось дуже зручно, бо безвідповідально», - заявила вона в інтерв’ю DW. За словами Романової, в Україні самоврядування як вияв демократії суспільства «просувається» нині із заходу на схід. Причина – в ментальності мешканців.

Західний городянин більш ініціативний та впевнений у собі, він не боїться відкрито вступати в дискусію з владою і вказувати на недоліки. Приміром, Львів послідовно «вибиває» в казначейства гроші, які львів’яни сплатили Києву у вигляді податків, каже Романова. Від нестачі казначейських виплат потерпають й інші великі українські міста, але їхня позиція не така активна.

Країні конче необхідно реформувати фінансово-бюджетні відносини між муніципалітетами і центральною владою, переконана співрозмовниця, інакше діри в місцевих бюджетах надалі зростатимуть. Асоціації органів місцевого самоврядування мусять активніше долучатися до формування державного бюджету, працюючи в парламентських комітетах, аби потім не виникали фінансові непорозуміння, додає Романова.

Слухають, але не чують

Представники влади запевняють, що готові до конструктивного діалогу з асоціаціями місцевого самоврядування, до внесення відповідних законодавчих змін з розвитку громад. Однак віце-президент Асоціації міст України, мер Львова Андрій Садовий заявив, що «діалог є, а розуміння як не було, так і немає»: «Я працював з двома президентами, чотирма урядами і п’ятьма головами обласних адміністрацій, і я не бачу, щоб нас розуміли».

На жаль, зауважує Садовий, більшість людей при владі – це вихідці старої радянської системи, і самоврядування для них – це не зовсім зрозумілий термін. «Вони вважають, що у відносинах «центр-регіони» має панувати дисципліна та підпорядкованість. Але за економічної скрути саме міста з максимально широкими повноваженнями ставали порятунком і виводили країни з кризи», - зауважує львівський голова.

Україна має понад 450 міст, це як 450 двигунів, метафоризує Садовий, але ці двигуни працюють вхолосту. Держава сама собі створює проблеми з розрахунками, обмежує повноваження місцевої влади, забирає у міст 90 відсотків податків, не залишаючи нічого на розвиток. Уже багато років Львів стоїть на позиції зміни фінансово-бюджетних відносин з державною, пропонуючи залишати у містах половину зібраних податків. Існує навіть відповідна законодавча ініціатива. Але центр не вельми поспішає надавати такі повноваження громадам.

Де шукати гроші?

Схема, коли 80 відсотків міст живуть за рахунок дотацій, – неправильна, наголошували експерти під час круглого столу у Львові за участю представників Ради Європи. Як засвідчує західноєвропейський досвід, дотації роблять муніципалітети пасивними у пошуку шляхів наповнення власних бюджетів, а отже, економічно залежними від центру, пояснює Наталія Романова.

Натомість муніципальна влада має бути зацікавлена в тому, щоби самостійно залучати кошти. Приміром, завдяки співпраці Львова з міжнародними фінансовими інституціями під муніципальні гарантії вдалося запозичити мільйони євро на модернізацію транспортної інфраструктури міста. Співпраця з місцевими підприємцями дозволяє залучити гроші бізнесу на благоустрій. Місто взяло на озброєння практику польського Любліна і створило окреме бюро, куди городяни можуть звертатися в разі потреби, завдяки чому послуги мерії стали доступнішими.

Романова радить українським регіонам активніше виходити на міжнародний рівень, презентувати себе і залучати фінанси з різних європейських програм. У якості позитивного прикладу вона навела Волинь і Донбас, які цього року зуміли в рамках європейської програми з транскордонного співробітництва отримати 6 мільйонів євро.