У вигнанні: життя сирійців у турецькому Ізмірі

Квартал Ізміра Басман відомий як оплот контрабандистів людей. Тим не менш, багато сирійських біженців захотіли лишитися тут та відкрили сирійські лавки та ресторани. Директор ізмірської Спілки допомоги сирійським біженцям Мохамед Салех пояснює, що більшість відкриває бізнес на своїх турецьких друзів.

Оплата рахунків - не єдина проблема біженців. Більшість з них не має роботи та розганяє нудьгу у кафе. У сирійців немає доступу до медичного обслуговування. Саме тому німецька студентка-медик Леа Вільмзен безкоштовно відвідує хворих на дому. "На відміну від таборів, у місті біженці розпорошуються і їх складніше знайти", - каже вона.

Вільмзен відвідує біженців у Басмані разом із перекладачем. Вона вислуховує розповідь матері про хронічне захворювання дихальних шляхів своєї дитини. На думку студентки, хвороба особливо загострюється через вогкість квартири, де мешкає сім'я біженців. У двокімнатному приміщенні 14 осіб ночують на матрацах.

На розі вулиці граються діти, поруч продають рятувальні жилети. В основному діти-біженці не ходять до школи. Часто вони змушені братися за нескладну роботу, щоб домогти родині. Одного разу Вільмзен довелось оглядати шестирічного хлопчика, якого побили та пограбували, коли він продавав паперові серветки.

Колишній працівник профспілки Яльчин Янік ремонтує покинуту будівлю, щоб зробити там комплекс для біженців. "Я допомагаю біженцям, як протягом багатьох років допомагав робітникам, - каже він. - Ми створюємо спільний простір, щоб біженці могли відчувати себе у гостинній атмосфері. Прагнемо закрити "дірки", які залишив наш уряд".

Кріс Даулінг працює разом з Яніком на громадських засадах. Він часто прогулюється вулицями Басмана. Важливо допомагати біженцям, каже він, проте не варто перехоплювати через край. "Ми б не хотіли, щоб люди ставали залежними від допомоги. Хочеться, щоб вони знали свої права, знайшли своє місце у суспільстві, роботу та відбудували б своє життя", - пояснює він.

Корпус милосердя, створена ЄС гуманітарна організація, нещодавно відкрила офіс у Ізмірі. Організація допомагає нужденним біженцям, консультує їх та видає талони на товари та послуги. Корпус також оплачує санацію забруднених квартир, які часто доводиться знімати біженцям.

Попри зусилля волонтерів, більшість прибулих до Ізміру біженців шукає зв'язок із нелегальними перевізниками. Приміром тут, на площі Басман. "Ми знаємо, що люди не втримуються від угод з контрабандистами, - каже Аліфе Їлдіз з ізмірівського відділення Корпусу милосердя. - Це можна вирішити лише політичним шляхом. Ми тут для допомоги нужденним".

До грецького острова Хіос звідси лише кілька кілометрів. Багато місцевих намагаються втримати біженців від спроб перетнути море за допомогою надувного човна. Одна з них - Нур Сахіноглу, працівниця гуманітарної організації Imece Inisiyatifi Cesme. "Коли хочете вирушати, переправляйтеся безпечно, - каже вона. - Попросіть про притулок з Туреччини та візьміть підходящого човна".