Референдум у Туреччині: як це було

За офіційними попередніми даними, близько 51,4 відсотка турецьких виборців проголосували на референдумі 16 квітня за розширення повноважень глави держави, 48,6 відсотка - висловилися проти. Це означає перехід Туреччини від парламентарної форми правління, встановленої в першій половині XX століття за Мустафи Кемаля Ататюрка, до президентської.

Найбільші опозиційні "Республіканська народна партія" (CHP) і прокурдська "Демократична партія народів" (HDP) мають намір оскаржити результат конституційного плебісциту і вимагають перерахунку голосів. Багатьом виборцям видавали бюлетені без печатки, але турецька Верховна виборча комісія визнала їх дійсними. Фальсифікації можуть становити три-чотири відсотки голосів, припускають в опозиції.

У двох найбільших містах країни - Стамбулі й Анкарі - більшість виборців висловилися проти пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана. В Анкарі "ні" ініціативі президента сказали 51,1 відсотка тих, хто проголосував, в Стамбулі - 51,4 відсотка. Третє за чисельністю населення місто Ізмір також відкинуло ідею переходу Туреччини до президентської республіки: там проти висловилися 68,8 відсотка виборців.

За перехід Туреччини до президентської республіки висловилися 63 відсотки турків, які живуть в Німеччині, 64,9 відсотка - у Франції, 71 відсоток - в Нідерландах. У США 83,8 відсоток громадян Туреччини, навпаки, відкинули конституційну реформу.

Масштабних протестних акцій не було, але в Анкарі кілька противників переходу Туреччини до президентської республіки зібралися біля офісу опозиційної партії CHP і біля будівлі центрвиборчкому. У низці районів Стамбула й Ізміра люди розбивали горщики та блюдця на знак невдоволення. На площі Таксім (на фото) в Стамбулі ввечері 16 квітня "з міркувань безпеки" було перекрито рух транспорту.

Першою ініціативою Ердогана після оголошення перемоги на референдумі стала пропозиція запровадити смертну кару. Якщо ідея не отримає підтримку більшості в парламенті, то це питання теж можуть винести на референдум, заявив президент Туреччини перед своїми прихильниками в Стамбулі ввечері 16 квітня.

До конституції Туреччини будуть внесені 18 поправок. Відповідно до них, посада прем'єр-міністра буде скасована, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів і суддів, розпускати парламент, правити за допомогою указів та оголошувати надзвичайний стан. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури чинного президента Ердогана.

Якщо результат референдуму набуде чинності, незважаючи на протести опозиції, в Туреччині буде запроваджено перехідний період до 2019 року. Тоді відбудуться місцеві, парламентські та президентські вибори, і почне діяти нова форма правління. Одна людина матиме право займати пост президента два терміни поспіль. Таким чином, Ердоган матиме право залишатися на цій посаді до 2029 року.