"Прощавай, пластиковий пакете!" - У ФРН присвятили виставку пластиковому пакету

Доба поліетиленових пакетів однозначно завершується. Водночас зростає їхня культурноісторична цінність. Два колекціонери надали Музею культури повсякденності в німецькому місті Вальдебух свої поліетиленові скарби: для виставки її організатори переглянули близько 50 тисяч екземплярів.

Німецькі домогосподарки у 1950-х роках виходили на закупи зі сумками або кошиками. Вже у 1960-ті "шопінг" почав перетворюватися на розвагу. З'явились перші шопінг-центри на американський штиб. 1965 року розробили метод виготовлення дешевих одноразових поліетиленових пакетів. На ці пакети можна було наносити кольорові зображення, що дозволяло їх використовувати і як упаковку для подарунків.

Поліетиленові пакети - це також чудовий простір для реклами. Фірми не цуралися витрачати гроші на їхнє оздоблення, роблячи замовлення навіть відомим митцям. Ікона поп-арту Енді Воргол теж долучився до оздоблення пластикових пакетів. А оздоблення пакетів найпопулярнішої німецької мережі дешевих супермаркетів ALDI - справа рук відомого німецького художника Ґюнтера Фрутрунка (1923-1982).

Пластикові пакети свого часу набули навіть культового статусу. У 1970-х - 1980-х роках музичні лейбли, музичні крамниці й відомі музичні гурти на кшталт "Rolling Stones" чи "Metalica" замовляли для себе пластикові пакети з власними мотивами. Пакети, які роздавали на рок-концертах, були не менш цінними для музичних фанатів, ніж футболки з портретами їхніх рок-ідолів.

Перед куратором виставки Франком Ланґом (Frank Lang) та реставраторами з Музею культури повсякденності, де проходить виставка пакетів, постала серйозна проблема. Об'єкти з тонкого поліетилену хоч і виглядають ще як новенькі й сяють свіжими фарбами, але це не той матеріал, який можна законсервувати й зберігати вічно. Пластик псується. Отже, поспішайте на виставку!

Пластикові пакети, які потрапили в річки та моря, є міною сповільненої дії. Сама плівка з поліетилену чи поліпропілену хоч і розкладається, але її дрібні частинки - так званий мікропластик - зберігаються. Через рибу та морських птахів мікропластик потрапляє до харчового ланцюга і врешті-решт - в організм людини. Поки науковці не достатньо дослідили, наскільки небезпечним це є для здоров'я людини.

На вулицях європейських міст нині вже не так часто побачиш людину, обвішану пластиковими пакетами. Це фото зроблене в 2011 році. Тоді більшість ще не замислювалася над захистом довкілля, пластиковий пакет з емблемою фешенебельного магазину був справжнім символом статусу. Нині ж екологічні демонстрації стають дедалі масовішими, й споживачі дедалі частіше добровільно відмовляються від пластику.

Колекція з 50 тисяч пластикових пакетів охоплює період з 1968 до 2010 року. Експерти відібрали 1100 експонатів, які представляються собою культурноісторичну цінність. Щопонеділка в замку Вальденбух виставляють нові експонати. Понад півсторіччя наше життя не можна було собі уявити без пластикового пакета, щонайпізніше з 2020 року в Німеччині запровадять повну заборону на цей вид упаковки.