Магічність та слава Пруссії - найкрасивіші палаци Бранденбурга

Невеликий, але чудовий: палац Сансусі у Потсдамі, біля Берліна, був лише літньою резиденцією короля Фрідріха Великого, але сьогодні він є світовою зіркою серед палаців прусської королівської сім'ї. Палац Сансусі, що перекладається як "без турботи", щорічно зачаровує архітектурною вишуканістю сотні тисяч туристів.

Цей величезний палац знаходиться лише у кількох хвилинах від палацу Сансусі. Незважаючи на свої розміри, він не настільки знаний, як Санусі, хоча пишність його інтер'єрів вражає кожного відвідувача. Великий комплекс з його залами урочистостей, галереями і королівськими апартаментами колись слугував для демонстрації величі Пруссії.

Кронпринц, а пізніше король Фрідріх Вільгельм IV, отримав бароковий заміський маєток від батька як подарунок на Різдво у 1825 році. Він його реконструював у неокласичний палац. Архітектором виступив Карл Фрідріх Шінкель, а дизайнером Петер Йозеф Ленне. Як і два інших палаци, Шарлоттенгоф розташований у парку Сансусі.

Дивлячись на палац Бабельсберг на березі річки Гафель, може здатися, що ви перебуваєте в Англії. Замок був побудований в англійському нео-готичному стилі і слугував літньою резиденцією для королівського, а пізніше для імперського подружжя Вільгельма I і Августи Сакс-Ваймар-Айзенах. У 1860-х і 1880-х роках Бабельсберг став одним з найважливіших місць суспільно-політичного життя Пруссії.

На околиці Потсдама ви знайдете новий сад - ландшафтний парк в англійському стилі, звідки відкривається чудовий вид на Гафель. Серед цих романтичних краєвидів розташована літня резиденція короля Фрідріха Вільгельма II — Мармуровий палац. Будівля, оздоблена сілезьким мармуром, є єдиним королівським палацом родини Гогенцоллерн, оформленому у стилі раннього класицизму.

Замок Сесільєнгоф оформлений у стилі англійського заміського будинку, що також розташований у Новому саду, останній зведений династією Гогенцоллерн. Після Другої світової війни, з 17 липня до 2 серпня 1945 року, тут вершилася історія, оскільки переможні союзні сили зустрілися в Сесільєнгофі. Потсдамська конференція вважається символом кінця Другої світової війни та початком "Холодної війни".

Капутський замок має 350-річну історію. Невеликий палац епохи Фрідріха Вільгельма - це мистецько-історична перлина, що свідчить про пишність королівського життя у 1700-х роках, коли королі влаштовували великі бали. А у середині ХХ-го століття після продажу будівлі тут розмістили ремісниче училище. Нині Капутський замок є музеєм.

Фрідріх Вільгельм I, відомий як "король солдатів" і батько Фрідріха Великого, обожнював цей замок на південному сході Берліна. Тут він готував себе до правління, проводив щасливі дні з сім'єю та любив полювати. Саме з цієї резиденції Фрідріх I виконував королівські обов'язки.

Далеко від придворного етикету і помпезності прусської столиці, Берліна, королева Луїза зі своїм чоловіком Фредеріком Вільгельмом III і їхніми дітьми щорічно проводила літні місяці у віддаленому місці - в замку Паретц. Тут, за 20 кілометрів від Потсдама, вони не лише насолоджувалися сімейним життям, а й демонстрували сучасну форму сільського життя.

У 1700-х роках палац Оранієнбург вважався найкрасивішим з усіх прусських резиденцій. Спочатку це була заміська садиба принцеси Оранської-Нассау, яка і дала цій місцині назву "Оранієнбург". Впродовж століть замок використовували та розширювали. Сьогодні у музеї палацу можна помилуватися прекрасними творами мистецтва, такими як королівське срібло чи меблями зі слонової кістки.

Фрідріх Великий провів свої найщасливіші дні у замку Райнсберґ на Грінерікзе. Він любив музику, мистецтво і започаткував тут проведення музичних прийомів, який продовжив його брат принц Гайнріх. Німецький письменник і поет Теодор Фонтане, надихнутий музою в замку, описав його красу у своїй книзі про подорожі "Wanderungen durch die Mark Brandenburg" ("Прогулянки в Бранденбурзі").

Пруссія існувала з 1701 до 1918 року. Втрачена імперія, життю якої були притаманні покора, виконання обов'язків та мілітаризм та яка водночас виступала за толерантність і релігійну свободу. Зубчасті шоломи та уніформа найчастіше асоціюються із Пруссією. Але і палаци Гогенцоллернів нагадують нам сьогодні про ті часи.