Музеї збирають артефакти часів пандемії

Носіння захисних масок і респіраторів, використання одноразових рукавичок і санітайзерів, дотримання дистанції під час спілкування, часте і ретельне миття рук, обмеження на свободу пересування і віддалена робота. Чи могли ми ще недавно уявити, що все це стане частиною наших буднів?

Пандемія викликаної коронавірусом хвороби COVID-19 змінила звичний уклад життя людей по всьому світу, відбилася і на трудовому графіку, і на формах проведення дозвілля. Музеї та університети Німеччини і Європи документують зміни, що відбуваються, а також ведуть роботу зі збору експонатів, які характеризують пандемію, аби зберегти ці історичні свідчення для наступних поколінь і спільними зусиллями створити літопис нинішнього незвичайного часу.

Атрибути пандемії

Як ви живете і працюєте в нових умовах? Як організовані ваші трудові будні? Як ви захищаєтеся від коронавірусу і як оберігаєте своїх дітей? Які нові звички і ритуали з'явилися у вашій родині? Що ви навчилися робити через інтернет, чого раніше не робили? Звертаючись до німців через ЗМІ, соцмережі й інші канали комунікації, музеї Німеччини просять їх надсилати світлини та відеозаписи, які можуть дати відповіді на такі питання. Вони закликають також не викидати речі, які так чи інакше пов'язані з нинішньою кризою і видаються зараз цілком буденними, а передавати їх до музейних фондів.

У Європі одним із перших музеїв, де усвідомили, що "коронавірусні" артефакти матимуть велике значення, став Музей Відня (Wien Museum) - міський музей австрійської столиці. На його прохання поділитися своїми фотознімками, відеороликами, а також "атрибутами пандемії" на кшталт масок або розпилювачів дезінфекційних розчинів вже відгукнулися понад 1300 осіб. Багато прислали електронні повідомлення - з розповідями про своє життя в нових умовах і особисте ставлення до того, що зараз відбувається.

Читайте також: У німецькій Баварії музеї почали формувати колекції про коронавірус

Один із надісланих до Музею Відня експонатів особливо сподобався його директору Матті Бунцлю (Matti Bunzl). Це кумедна червоно-зелена в'язана іграшка "Коронавірус". За його словами, в епоху, коли завдяки популяризації медичних знань більшість людей розбираються у процесах, що відбуваються в організмі, пандемії вже не такі страшні, як це було за часів масштабних епідемій чуми, коли від хвороби міг померти будь-хто, адже не були відомі ні природа захворювання, ні ліки від неї. Тому образ коронавирісу і не демонізуватиметься, як колись образ "чорної смерті", каже австрійський вчений-історик.

Яким артефактам віддати перевагу?

У наукової співробітниці Кельнського міського музею (Kölnisches Stadtmuseum) Ріти Ваґнер (Rita Wagner) поки немає чіткого уявлення про те, які саме атрибути пандемії матимуть історичне значення. Тому її мета - зібрати якомога більше артефактів, які свідчать про цей період.

Читайте також: Велика сила маски: від античності до сучасності

Першим "коронавірусним" об'єктом, переданим до фондів Кельнського міського музею, стала випущена міською владою листівка з інструкціями щодо боротьби із поширенням інфекції. Також двоє кельнських політиків пообіцяли передати медичні маски, в яких вони прийшли на останнє засідання міської ради перед початком карантину.

Кожен може взяти участь у проєкті

Не лишилися осторонь і німецькі виші. Наприкінці березня у Німеччині стартував проєкт Coronarchiv, ініційований університетами Гамбурга, Бохума і Гісена. Його мета - збір, архівування та контекстуалізація матеріалів про пандемію, а також забезпечення доступу до них.

Читайте також: Німецька філософиня: Пандемія - це нагода сповільнитися

Для цього створено спеціальний портал, де будь-хто може помістити цитату з газетної статті або журналу, поділитися своїми фото, відео, щоденниковими записами, листуванням електронною поштою, особистими переживаннями і думками, спогадами та історіями, пов'язаними з пандемією. Можна навіть заспівати пісню, прочитати вірш чи залишити голосове повідомлення. Різноманітність жанрів і форм тільки вітається.

Поки існує лише німецькомовна версія сайту. Але незабаром його перекладуть іншими мовами. Після завершення проєкту зібрані матеріали передадуть музеям-партнерам. Зараз потік документів настільки великий, що обробляти й систематизувати їх ледве встигають. Тому від допомоги волонтерів, готових спробувати себе в ролі архіваріусів, тут ніхто не відмовиться.