"Росія повинна залишатися членом Ради Європи"

Головною подією весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) має стати доповідь та резолюція "Роль та місія Парламентської асамблеї: головні виклики на майбутнє", що винесена на голосування у середу, 10 квітня. Якщо резолюцію, автором якої є лідер лівих у ПАРЄ, нідерландський депутат Тіні Кокс, буде схвалено, вона докорінним чином змінить механізм накладення санкцій на національні делегації країн-членів РЄ через порушення норм статуту організації. У тексті резолюції пропонується карати країни-порушниці через спільне рішення ПАРЄ, Комітету міністрів РЄ (КМРЄ) та генерального секретаря організації. У тексті наголошується, що участь країн у КМРЄ та у ПАРЄ є не опцією, а обов'язком країни.

Ставлення депутатів ПАРЄ до цього документа неоднозначне. Оскільки більшість з них розуміють, що регламент асамблеї змінюють фактично лише для того, щоб повернути до її лав делегацію РФ, яка через накладені на неї санкції відмовилася від роботи в ПАРЄ. Крім того, Москва чітко заявила, що не платитиме своєї частини внеску до бюджету Ради Європи доти, доки права її делегації не будуть поновлені у повному обсязі без будь-яких додаткових претензій з боку ПАРЄ. Через несплату внеску Росію можуть виключити з лав ПАРЄ згідно зі статутом організації.

Українська делегація в асамблеї заявляє, що резолюцію про зміну регламенту особливо активно лобіюють їхні німецькі колеги, переконуючи інших депутатів у тому, що повернення Росії необхідне. За роз'ясненням позиції Німеччини щодо цього DW звернулась до глави німецької делегації у ПАРЄ Андреаса Ніка (Andreas Nick).

Deutsche Welle: Пане Нік, українські ЗМІ повідомляють, що на цій сесії ПАРЄ німецька делегація фактично очолила рух з повернення Росії до асамблеї. Чи відповідає це дійсності?

Андреас Нік: Це повний абсурд. Адже фундаментальна позиція німецької делегації та німецького уряду щодо незаконної анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі абсолютно зрозуміла і залишається незмінною. Я особисто як доповідач ПАРЄ озвучив однозначну позицію асамблеї щодо кризи у Керченській протоці та в Азовському морі у січні 2019 року. Цю резолюцію привітав і український уряд, і українська делегація в ПАРЄ. Поширення таких наклепницьких тверджень є відвертим намаганням підірвати близькі відносини Німеччини з Україною.

То яка ж позиція німецької делегації щодо резолюції про внесення змін регламенту асамблеї, які дадуть змогу російській делегації повернутися до ПАРЄ без виконання вимог жодної з резолюцій, які ухвалювалися щодо України?

Німецька делегація підтримує зусилля головування Фінляндії у Комітеті міністрів РЄ, яке має на меті подолати загрозливу інституційну кризу між органами Ради Європи. Ми також цінуємо посилений діалог з представниками асамблеї. Ці зусилля, на нашу думку, повинні бути зосереджені на створенні ефективного механізму санкцій для держав-членів та забезпеченні фінансування діяльності Ради Європи таким чином, щоб зробити її у майбутньому більш витривалою та стійкою y випадках фінансових недоплат, які спричинені політичними мотивами. Чи створює це підґрунтя для потенційного повернення російської делегації до ПАРЄ, нам стане зрозуміло свого часу.

Ви особисто вірите, що повернення російської делегації в асамблею допоможе зупинити анексію Криму, війну на Донбасі і переконати російську владу звільнити всіх українських політв'язнів?

Позиція Німеччини, яку поділяє уряд і делегація в ПАРЄ, полягає у тому, що Росія повинна залишатися членом Ради Європи "з усіма правами та обов'язками". Правозахисні організації, які працюють в Росії, закликають нас зберегти юрисдикцію Європейського суду з прав людини для 140 мільйонів громадян РФ. Такі формати, як ООН, ОБСЄ та мінський процес, можливо, перебувають у ліпших позиціях, ніж Рада Європи, для того, щоб знайти рішення щодо анексії Криму та конфлікту на Донбасі. А збереження ПАРЄ як додаткового майданчика для діалогу може бути корисним у довгостроковій перспективі.

Якщо резолюція про майбутнє асамблеї буде 10 квітня ухвалена без будь-яких суттєвих змін, це означатиме, що ПАРЄ втратить право контролювати виконання державами-членами своїх зобов'язань. Ви не думаєте, що це послабить асамблею?

Навпаки, наша амбіція полягає в тому, щоб створити більш ефективний механізм санкцій спільно з Комітетом міністрів, цим самим зобов'язуючи держави-члени, і зробити Раду Європи набагато міцнішою у ролі захисника прав людини, верховенства права і плюралістичної демократії.