Затоплені нацистські судна загрожують екотрагедією Атлантиці

Бразильські морські біологи розгадали загадку, яка давно непокоїла учених з усього світу: звідки беруться масивні каучукові брили, які вже кілька років поспіль неодноразово знаходять на пляжах на північному сході Бразилії?

Згідно з дослідженням Інституту морських досліджень при Федеральному університеті бразильського штату Сеара (UFC) та Автономному університеті Барселони, гумові брили вагою до 200 кілограмів походять, серед іншого, з німецького корабля MS "Weserland". Він затонув 3 січня 1944 року і лежить на глибині понад п'ять тисяч метрів в Атлантичному жолобі.

Сировина для війни

Каучук був важливим матеріалом для виробництва автомобілів, літаків та військової форми під час Першої та Другої світових воєн. Під час Другої світової війни німці їздили до Південно-Східної Азії, зокрема до Сінгапуру, Малайзії та колишнього Індокитаю - нині В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі, - щоб закупити кипи латексу.

Вони також завантажували такі метали, як кобальт, олово та мінерал вольфраміт. За підрахунками бразильських морських дослідників, вантаж судна Weserland може коштувати сьогодні від 17 до 68 мільйонів доларів США, виходячи з ціни на олово в травні 2021 року. "Це судно перевозило вольфраміт, товар, який пережив бум на фондовому ринку, особливо під час пандемії, оскільки він використовується у виробництві мобільних телефонів, планшетів і комп'ютерів", - пояснює Луїс Ернесто Арруда Безерра з Інституту морських досліджень.

"Корабельні аварії - бомби уповільненої дії"

У дослідженні, яке незабаром опублікує науковий журнал "Ocean and Coastal Reseach" (OCR) і яке є в розпорядженні DW, показано, що поява каучукових брил із затонулого судна збігається у часі із підвищенням цін на металевий вантаж. "Це підтверджує гіпотезу про несанкціонований підйом з морських глибин у міжнародних водах", - йдеться у передмові до дослідження. Журнал видається Інститутом океанографії при Університеті Сан-Паулу.

За оцінками, у світовому океані налічується близько трьох мільйонів затонулих і покинутих кораблів. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 8500 з них є "потенційно забруднюючими".

Союзники масово топили субмарини

За допомогою математичного моделювання та аналізу течій між Бразилією та Африкою дослідники з Федеральних університетів Алагоаса та Сеари виявили, що знайдений каучук містився у нацистських кораблях, які затонули в Південній Атлантиці під час Другої світової війни.

Детальна інформація про затонулі судна міститься на спеціалізованому ресурсі  Sixtant.  На сайті представлені 25 німецьких підводних човнів і одна італійська субмарина, які були потоплені під час Другої світової війни в ході спільної операції військово-морських сил США, Бразилії та Великобританії.

Загалом там перераховано 548 кораблів, потоплених у Південній Атлантиці між 1939 і 1945 роками, 56 з яких були німецького походження.

Серед них були також кораблі, що перевозили понад сім тисяч тонн мазуту і 1200 тонн дизельного палива, як-от, судно Esso Hamburg, потоплене німцями у червні 1941 року. За даними сайту Sixtant, щонайменше чотири судна перевозили мазут, а п'ять - каучук.

Перші тюки з каучуком, які викинуло на берег Бразилії у 2018 та 2019 роках, походили німецького судна "Rio Grande", потопленого Сполученими Штатами у 1944 році, виявили вчені.

Брак контролю в міжнародних водах

UFC спробує скласти карту затонулих кораблів, щоб класифікувати ризики, які вони становлять для бразильського узбережжя. "Але це нелегке дослідження, адже більшість цих кораблів знаходяться на глибині понад чотири тисячі метрів", - каже Марсело Суарес з Інституту морських досліджень. Вони вказують на те, що моніторинг затонулих кораблів у міжнародних водах біля бразильського узбережжя є недостатнім для виявлення потенційних забруднювачів. 

Учені побоюються нових розливів нафти

Дослідники UFC припускають, що каучукові блоки відокремлюються від кораблів з двох причин. По-перше, через природний розпад затонулих кораблів. По-друге - через постійне полювання піратів та нелегальних компаній на сировину.

"Щоб отримати метал, компанія розбиває судно, і, як результат, каучук і  нафта  можуть потрапити з течією на узбережжя. Тому питання не в тому, чи витече нафта, а в тому, коли вона витече", - пояснює морський дослідник Луїс Безерра.

У період з 2020 по липень 2024 року бразильський флот фіксував в середньому 14 розливів нафти різного походження біля бразильського узбережжя щомісяця, загалом 758 інцидентів. Цього року вже зафіксовано 87 випадків, пов'язаних з 153 700 літрами розлитої нафти.

Якщо нафта витече з затонулих суден, може трапитися екологічна трагедія, подібна до 2019 року, застерігають учені. Тоді в Бразилії стався найбільший розлив нафти, коли-небудь зафіксований у тропічних водах. Близько тисяч тонн нафти викинуло на берег загалом в одинадцяти федеральних штатах. Джерело забруднення невідоме.