Гаяна активно повертає своїх емігрантів на батьківщину

Зараз це країна з найвищими темпами зростання в Південній Америці: відтоді як дев'ять років тому було виявлено величезні поклади нафти, Гаяна переживає економічний бум неймовірних масштабів. За даними американського нафтового гіганта ExxonMobil, запаси чорного золота, що видобуваються в її відомих районах видобутку, становлять близько 11 мільярдів барелів. Усе це не може не позначитися найпозитивнішим чином на місцевій економіці.

За прогнозами Statista, ВВП країни збільшиться за 10 років більш ніж ушестеро - з 4,62 мільярда доларів у 2019 році до 29,3 мільярда у 2029-му. Таким чином, Гаяна, що межує з Венесуелою, Бразилією і Суринамом, входить до переліку держав із найвищими темпами економічного зростання у світі. "Ця країна начебто виграла в лотерею", - зазначила в інтерв'ю BBC Ділетта Доретті, представниця Світового банку в Гаяні та Суринамі.

Потрібна кваліфікована робоча сила

Наслідки економічного буму видно всюди. У столиці Джорджтауні незліченна безліч будмайданчиків та інфраструктурних проєктів. Однак існує нестача кваліфікованої робочої сили, яка зараз так необхідна. Саме тому Гаяна хоче повернути своїх громадян, які колись залишили її.

До відкриття нафтових родовищ у 2015 році з країни постійно йшли хвилі еміграції, бо багато гаянців, особливо молодь, не бачили для себе перспектив на батьківщині і вирушали шукати щастя за кордоном. Лише через чотири роки після відкриття перших великих запасів нафти в Гаяну повернулися вже близько 50 тисяч мігрантів, повідомляє місцевий портал Newsroom з посиланням на міністерство фінансів країни.

Нафта ознаменувала тут докорінний перелом: у 2016 році вперше в новітній історії Гаяни в неї в'їхало більше людей (на 1510 осіб), ніж виїхало, вказується в доповіді Міжнародної організації з міграції (МОМ). У 2018 році цей показник уже становив 18 150 осіб. Під час візиту до Канади того ж року гаянський міністр закордонних справ активно агітував співвітчизників повертатися: "Не просто відправляйте гроші додому, повертайтеся самі та інвестуйте". За останні два роки поради міністра дослухалися ще 32 тисячі гаянців. З огляду на те, що населення країни всього трохи більше ніж 800 тисяч осіб, це величезний приплив.

Управління рееміграцією в Гаяні

У відповідь на запит DW міністерство закордонних справ Гаяни згадало про урядову програму рееміграції, яка пропонує допомогу і підтримку репатріантам, які вирішили повернутися додому. "Уряд Гаяни прихильний до ідеї сталого економічного розвитку й усвідомлює потенціал діаспори з точки зору підтримки цього процесу. Програма повернення - одна з багатьох ініціатив уряду, спрямованих на те, щоб спонукати гаянців, які живуть в інших країнах, повернутися і зробити свій внесок у розвиток батьківщини", - пояснили в МЗС.

Серед інструментів, покликаних сприяти поверненню, - податкові пільги для кваліфікованих фахівців. Центр рееміграції, що опікується цими питаннями, чітко визначає свої завдання, які варіюються від "підтримки громадян, зацікавлених у поверненні до Гаяни" до "реінтеграції гаянців, які повернулися, і використання їхніх навичок і ресурсів".

Це має стати можливим завдяки стратегічним принципам щодо ефективного управління рееміграцією, які мають забезпечити максимально дебюрократизовану процедуру надання допомоги. Посольства та консульства Гаяни за кордоном мають інформувати та консультувати гаянців, які бажають повернутися додому.

Венесуела претендує на частину території Гаяни та її нафту

"Я живу тут уже майже два роки. Щоразу, коли їду з країни, помічаю різницю під час повернення", - ділиться представниця Світового банку в Гаяні Ділетта Доретті. Цифри підтверджують ці її особисті враження: якщо 2019 року інвестиції в інфраструктурні проєкти, як-от дороги та порти, становили 187 мільйонів доларів, то 2023-го - уже 650 мільйонів.

Однак на цю завидну історію успіху лягла тінь. Сусідня Венесуела, де править Ніколас Мадуро, якого на Заході не вважають легітимним президентом, після виявлення нафти в Гаяні знову претендує на значну частину території цієї країни.

У грудні 2023 року під час вельми спірного і навряд чи прозорого з погляду процедури проведення референдуму населення Венесуели підтримало територіальні претензії до Гаяни. В їхній основі історична суперечка Каракаса про демаркацію кордонів із колишньою британською колонією.

Відтоді існує загроза того, що Венесуела спробує задовольнити свої територіальні претензії до Гаяни військовим шляхом. У Каракасі влада вже надрукувала карти, на яких більша частина території Гаяни з прямим доступом до нафтових родовищ віднесена до Венесуели. Насправді багато венесуельців уже там: вони втекли в Гаяну, рятуючись від репресій та економічної кризи.