Чи здатен ЄС захиститися від російського впливу? – DW – 26.04.2024
  1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи здатен ЄС захиститися від російського впливу?

26 квітня 2024 р.

Скандали через іноземний вплив у Європарламенті та європейських столицях не вщухають. Напередодні виборів до Європарламенту чиновникам ЄС терміново потрібно дати виборцям відповіді на неприємні запитання.

https://p.dw.com/p/4fEu1
Шпигунство в ЄС, ілюстративне фото
ЄС потерпає від шпигунських скандалівФото: McPHOTO/blickwinkel/picture alliance

До виборів до Європейського парламенту 6-9 червня залишається лише кілька тижнів, а в ЄС вибухають нові й нові викриття ймовірних російських - і не тільки - агентів впливу.

Особливо давно скандали навколо іноземного впливу супроводжують парламентарів ЄС. Першим був так званий "Катаргейт": у грудні 2022 року пролунали гучні звинувачення в тому, що євродепутати та їхні співробітники отримували готівку в обмін на "особливе ставлення" до Катару, Марокко та Мавританії. З початку 2024 року в скандалах почала фігурувати Росія. Так, розслідувачі видання The Insider з'ясували, що латвійська євродепутатка Тетяна Жданок багато років контактувала з російськими спецслужбами.

Потім Чехія запровадила санкції проти Віктора Медведчука та інтернет-порталу Voice of Europe, стверджуючи, що вони проводили в Європі проросійську операцію впливу. У зв'язку з цими викриттями прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо заявив, що Москва платила євродепутатам за поширення російської пропаганди. Тепер Чехія і Європарламент вимагають запровадження санкцій щодо причетних до цього скандалу осіб на рівні всього Євросоюзу. ЄП вражений твердженнями про те, що кільком із його 705 депутатів платили за пропаганду РФ і що вони співпрацювали з Voice of Europe у той час, як Росія веде війну проти України, йдеться в резолюції, ухваленій парламентом у четвер, 25 квітня.

Мирослав Радаковський
Словацький євродепутат Мирослав РадаковськийФото: European Union 2024

Найсвіжіше викриття: у Німеччині розпочато два попередні розслідування діяльності депутата Європарламенту від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АДН) Максиміліана Кра (Maximilian Krah) за підозрою в одержанні грошей з Росії та Китаю. Одночасно заарештовано громадянина ФРН на ім'я Цзянь Г., який працював помічником Кра і паралельно, як стверджує слідство, - агентом китайських спецслужб.

Хто в Європі просуває кремлівський наратив

Євродепутати розуміють, що ці скандали загрожують наслідками для репутації Європарламенту. "Парламенту необхідно терміново прояснити, що сталося, а потім вжити заходів", - заявила DW у Страсбурзі німецька депутатка Террі Райнтке (Terry Reintke), одна з двох провідних кандидаток від партії Зелених. На її думку, внутрішньопарламентське розслідування має бути завершене до виборів, "тому що громадяни Європи заслуговують на те, щоб знати, що ж за люди потрапили  до виборчих бюлетенів".

Читайте також: Медведчук і Ko: Чехія викрила схему підкупу РФ політиків ЄС

"Росія систематично підтримує контакти з вкрай правими і вкрай лівими партіями, а також іншими діячами і рухами, щоб заручитися підтримкою інституційних суб'єктів у межах Євросоюзу для легітимізації своїх незаконних і злочинних дій", - ідеться в тексті резолюції ЄП.

Аналіз результатів голосування і виступів у Європарламенті засвідчив, що ці партії справді більше, ніж інші симпатизують Росії. Наприклад, у січні словацький євродепутат Мирослав Радаковський, якому, як стверджує резолюція ЄП, представники Москви платили за спостереження за парламентськими виборами в РФ 2021 року, передрік руйнацію Євросоюзу "слов'янами, що об'єдналися", а угорська партія Fidesz відкрито поширює прокремлівські меседжі та пропаганду.

Александр де Кроо
Прем'єр-міністр Бельгії Александр де КрооФото: European Council

Підвищена активність спецслужб РФ

Зараз більшість депутатів Європарламенту вимагають від лідерів ЄС розібратися зі спробами іноземного втручання не лише в європейських інституціях, а й по всьому Євросоюзу. Найбільше занепокоєння викликає шпигунська діяльність російських спецслужб. Аналіз справ європейців, засуджених за шпигунство в період з 2010 по 2021 роки, проведений Шведським агентством оборонних досліджень (FOI), показав, що за більшістю з них стояла Москва. І це було ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. "За часів геополітичної напруженості активність розвідувальних організацій різних країн зростає", - заявив Майкл Йонссон із FOI у доповіді, опублікованій ще в середині 2022 року.

Після початку розв'язаної Кремлем війни країни ЄС масово висилали російських дипломатів - за перші 11 місяців війни проти України до РФ повернулися майже 500 дипломатів, згідно з дослідженням Ельжбети Каци з Польського інституту міжнародних відносин (PISM), проведеним у січні 2023 року. Більшість з цих дипломатів підозрювали в роботі на російську розвідку. За словами Каци, хоча шпигунська діяльність спецслужб РФ задокументована на всій території ЄС, вона "особливо активна в країнах, де розташована інфраструктура НАТО і штаб-квартири міжнародних організацій".

Кореспондентка DW у Брюсселі Елла Джойнер
Елла Джойнер кореспондентка DW у Брюсселі@EllaRoseJoyner
Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій