Перспектива санкцій

25 тисячам людей в Німеччині загрожує втрата робочих місць у тому разі, якщо українську кризу найближчим часом не буде врегульовано, а ступінь напруженості між Росією і Заходом залишиться на тому ж рівні. Про це днями заявили у Східному комітеті німецької економіки - впливовій організації, яка представляє інтереси німецьких компаній, які займаються бізнесом на пострадянському просторі та у Східній Європі. У розмові з DW виконавчий директор організації Райнер Лінднер розповів, чого очікують німецькі підприємці від майбутнього та чому, на його думку, від санкцій проти Росії не варто чекати ефекту.

DW: Наскільки велика шкода, яку німецькому бізнесу завдала криза у відносинах між Заходом та Росією через Україну?

Райнер Лінднер: Потрібно розрізняти дві речі. Є структурні фактори, які мають негативний вплив на російську економіку. Вони з'явилися набагато раніше, до початку актуальної української кризи. Росія в 2013 році вилетіла з переліку перших 25 країн в рейтингу привабливості для прямих іноземних інвестицій, в якому перебувала тривалий час. Деякі фактори, які стосуються конкурентоспроможності, також з'явилися раніше. Сама ж криза призвела до того, що німецький бізнес сьогодні не розпочинає багато проектів через нестабільність на ринку. І за підсумками першого кварталу 2014 року експорт з Німеччини в Росію впав на 14-15 відсотків, до України - на 30 відсотків.

Ви казали про те, що криза має довгостроковий негативний вплив на бізнес. Яким бачать своє майбутнє німецькі підприємці в регіоні?

Ми провели два тижні тому відповідне опитування і з'ясували, що більше половини німецьких компаній, які працюють у Росії, побоюються негативного впливу ситуації на їхній бізнес. В Україні цифри ще більші. Німецький бізнес не впевнений, чи він може довіряти цим ринкам та розвиватися на них далі. Питання нині залишається відкритим. Існують окремі галузі, такі як машинобудування в Росії та сільське господарство в Україні, де зацікавленість у розвитку співробітництва висока та взаємна, де ми маємо хороші позиції та сподіваємося зберегти їх у майбутньому. Складно оцінити, як довго зберігатиметься стриманість і скепсис щодо обох ринків.

Ви виступаєте проти санкцій ЄС щодо Росії. Прибічники санкцій вважають вашу позицію майже опортуністичною. Що б ви могли їм відповісти?

Якщо мій уряд - уряд Німеччини - не застосовує санкцій проти Росії, то не варто дивуватися, що німецький бізнес до цього не закликає. Якщо політики ухвалять рішення про санкції, ми йому підкоримося. Я думаю, що санкції - приклад Ірану продемонстрував це - мають вплив, лише якщо їхня дія є дуже довгою, від п’яти до десяти років. Якщо політики готові мати з Росією такого роду негативні відносини протягом десяти років, то, певно, на це в них знайдуться свої причини. Але ми вважаємо, що все це завдасть шкоди німецькій економіці. Ми заявили нещодавно, що в разі, якщо ситуація залишатиметься такою ж, як у першому кварталі, ми втратимо у Німеччині до 25 тисяч робочих місць. Якщо ми збираємося іти шляхом санкцій, то треба попередити і населення власної країни, що це стосуватиметься всіх. І те, що роботодавці не хочуть цього, очевидно.

Так, але водночас більшість мешканців Німеччини вважає, що Крим був анексований, а це - порушення міжнародного права...

Я теж говорив про це. Це тема, яку українська сторона збирається винести на розгляд міжнародного суду. Східний комітет німецької економіки заявляв, що анексія Криму порушує міжнародне право та є неприпустимою. Тут ми згодні з урядом ФРН. Україна звернеться до суду й ми побачимо, як ситуацію оцінять юристи, але за допомогою санкцій назад Крим не одержати.

Було б ілюзією - вірити в те, що політикою санкцій можна створити необхідний тиск, не завдаючи при цьому значної шкоди власній країні. Ми створили в Росії близько 250 тисяч робочих місць. Якщо європейські політики застосовують санкції, то вони хочуть таким чином змусити російських політиків змінити свій курс, проте забувають, що санкції можуть зачепити й простих росіян і тим самим призвести до дестабілізації в самій Росії.

Чи можливо і, якщо так, то за яких умов, повернутися до попередніх обсягів співробітництва Німеччини з Росією?

У тому разі, якщо буде знайдене рішення конфлікту, яке задовольняє всіх європейців. Росія також має певні очікування, наприклад, сплата боргів за поставки газу до України. Думаю, що і питання національної безпеки будуть відігравати певну роль. Тож, шлях до нормальних відносин може проходити лише через політичне врегулювання. Це - завдання політики.